В Кіровограді першим люстрували… Кароля Шимановського

Залишити коментар

09.01.2016 від surma7

Трапилося саме так, що з подачі низки, як то стало модно говорити, «ура-патріотів» в  Кіровограді першим люстрували… Кароля Шимановського. Так саме того всесвітньовідомого польського композитора. Як дістали руки українських  люстраторів до нього і саме в Кіровограді? А просто він весь час значився у числі славетних земляків, довгі роки мешкаючи у місті, що до 1917 року носило ім’я російської цариці,  доньки Петра І Єлизавети.  Жив довго з родиною, поки не відчувши небезпеку від більшовизму не виїхав на історичну батьківщину, яка нещодавно поновила свою незалежність. Мешкав у їх родині та здобував освіту і його двоюрідний брат Ярослав Івашкевич, який теж став помітною величиною у польському письменництві.

Так от деякі дослідники біографії Кароля Шимановського, серед яких є і співробітники меморіального музею його імені, встановили, що під час так званої громадянської війни, коли влада в Єлисаветграді мінялася дуже часто, Кароль Шиманоський не тільки займався музичним просвітництвом разом з своїм другом майбутнім відомим музикантом та педагогом Генріхом Нейгаузом, але і певний час заробляв на хліб працюючи журналістом у місцевій російськомовній газеті «Война і мир». І треба ж було вже іншим «дослідникам» видати на гора таке «зауваження», що газета то виходила саме в той час коли місто захопили білі війська генерала Денікіна, а значить вона теж була такою, тобто денікінською, і не більше, не менше. Другим моментом ще стало те, що збереглися не всі примірники газети, а тих що залишилися фігурує лише підпис однією літерою Ш. От противники журналістської версії діяльності композитора і почали говорити, що то підпис не Кароля Шимановського, а іншої людини, прізвище якої начинається на цю літеру та ще мала єврейське походження з відповідним прізвищем.

А  виникло  і піднялося питання про вище згадані речі тому,  що кілька років тому створена асоціація польських журналістів імені того ж Кароля Шимановського вирішила відзначити і увікочнити факт його журналістської діяльності меморіальною дошкою. Першим піднявся на заперечення,  і навіть прийшов на відкриття дошки з своєю «ложкою дьогтю» та ще навіть виступив очільник місцевого обласного відділення  Національної спілки письменників України Василь Бондар. Далі справу почали довершувати певним галасом у ЗМІ інші з групи його підтримки. Дописалися до того, що звинуватили всіх поголовно з згаданої асоціації в «повному незнанні польської мови, почесного голову організації з вченим ступенем Віталія Плінського «скромно” назвали мало не “там пенсіонером». До речі останній не лише є поляком, а такі вільно володіє польською мовою. Взагалі вийшло все не дуже гарно та не толерантно, якщо врахувати ще таку прикрість чи то «родзинку дня», що майже всі поголівно ті патріоти-люстратори Кароля Шимановського у свій час працювали по суті в антиукраїнських комсомольських та партійних газетах…

І як тут не спитати класично: « А судді хто?» Отож – то і воно, що в чужому оці всі все помічають, а далі забувають за мораль та часи навколо, коли розпитують про те де був, і що робив тоді-то, і тоді-то. А часом і статейку якусь з потрібним підписом хтось принесе та почне нею кудись тикати, а можливо  ще і верещати у відповідь на попередні закиди «знавців історії». Тож зайве чіпати більших за себе у величі створеного та заробляти сумнівний авторитет… на зразок славнозвісного Сольєрі.

А ще спитали: « А чому не встановили дошку Шимановському, як великому композитору?»  А чому дійсно про це не згадав, наприклад директор музею Кароля Шимановського та музикант за освітою, та ще й голова місцевого національного товариства «Полонія» Олександр Полячок? А самі журналісти з польського товариства говорять просто: «Ми як журналісти, вшанували Кароля Шимановського, як колегу-журналіста, самі гроші шукали, самі організували виготовлення дошки, а за композитора, то якось вибачаємось, бо є для такої справи мабуть музиканти, що музеєм керують і чому вони того не зробили ми не відаєм…  Добре що хоч прийшли на готове, тобто на відкриття дошки тепле слово сказати…»

Отака от історія місцевого значення, і отака от люстрація вийшла в Кіровограді від «великого розумі і великої обізнаності» в історії та краєзнавстві. Погано, що і зараз у скрутні часи, люди які вважають себе патріотами,  між собою намагаються якось не дружити та чубитися. За державу боляче у скруті та  «синів її нерозумних». Залишається чекати просвітління в головах, і молити Бога, щоб «застосований дьоготь» не очорнив стосунків двох насправді нині дружніх народів, українського і польського, які шукають і знаходять між собою містки дружби і порозуміння спираючись на сторінки недавньої  історії, та памятаючи хто їм спільний ворог.

А от ще така деталь. Коли років сім тому по всьому місту  Кіровограду з бігбордів красувався мер Одеси Олексій Костусєв з справді денікінським гаслом – «З нами Бог і Росія», ті ж «люстратори Шимановського» чомусь мовчали… Чим закінчується гра в таку мовчанку нині всі побачили. Патріотизм справа гарна, але коли  це робиться не вибірково і не переходить межу абсолютного абсурду.

Анатолій Авдєєв

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

RSS музеї україни

  • РОСІЯ ТА ПРОРОСІЙСЬКІ СИЛИ ЗАСТОСОВУЮТЬ ВСІ МОЖЛИВОСТІ ЗАДЛЯ НЕПРИЙНЯТТЯ МОВНОГО ЗАКОНУ.
      Вже завтра Верховна Рада продовжить розглядати мовний законопроект. За минулий тиждень будо розглянути лише 489 правок, а це в свою чергу ставить під загрозу прийняття мовного законопроекту. Ми бачимо шалений тиск проросійських сил, зокрема представників Опозиційного блоку, групи позафракційних депутатів. Також є не зовсім зрозумілою позиція депутатів проу […]
  • Конкурси Мінкульту: майстер-клас гри в наперстки
    «Розгул демократії» в Пирогові – як там обирали членів конкурсної комісії від колективу. Багато хто з моїх співвітчизників пам’ятає забаву, яка побутувала у дев’яності роки минулого  століття: людними місцями мандрували трупи так званих «наперсточників». Крутили три наперстки, під одним з яких була кулька. Задача була вгадати, під яким наперстком куля, щоб о […]
  • Інтерактивна освітньо-пізнавальна зустріч «Хто я? Людина!»
    16 березня о 10:00 та 13:00 годині до Мелітопольського міського краєзнавчого музею на чергове заняття в рамках інтерактивної освітньо-виховної програми «Музейний вихідний» завітали маленькі гості, щоб дізнатися про цікавий та ще малодосліджений ними організм людини. На інтерактивній освітньо-пізнавальній зустрічі «Хто я? Людина!»  юні пізнайлики завдяки наук […]
  • Дивовижні витинанки Галини Дудар
    Тернополянка Галина Дудар – учасниця всеукраїнських конкурсів, обласних і міжнародних виставок майстрів декоративно-прикладного мистецтва. Вона робит ь витинанки й ляльки-мотанки. Народна майстриня з Тернополя, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, вчитель-методист Галина Дудар з великою любов’ю творить витинанки. Каже, що до цього м […]
  • У Хмельницькому презентували виставку картин старовинного Кам’янця
    Автором представленої колекції є художник із Кам’янця-Подільського Микола Панасюк. В обласному центрі відкрили нову мистецьку виставку живопису та графіки. Вчора у музеї історії міста Хмельницький презентували «Кам’янецькі чари» відомого митця, члена Національної спілки художників Миколи Панасюка. До експозиції увійшло 37 робіт різних років, виконаних у техн […]

Архіви

лік

упк - HotLog HotLog всі- HotLog
%d блогерам подобається це: