Кіровоград на кінчику пера

Залишити коментар

28.11.2016 від surma7

 

«На кінчику пера» – чудовий спосіб здійснювати відкриття, коли ти, немовбито жуль-вернівський Ж.-Е.-Ф.-М. Паґанель, сидиш собі у кріслі і силою думки вернеш необроблені брили сирого теоретичного знання, а науковці-практики аж попискують від задоволення, коли ти їм вручаєш точні координати чудес, на які їм слід шукати.

На кінчику пера свого часу була відкрита остання планета Сонячної системи Нептун і декласований 2006 р. Плутон, на кінчику пера американці Маррі Ґелл-Манн та Джордж Цвейґ відкрили фундаментальну частку кварк, і навіть якутське родовище алмазів «Мир» люди знайшли тільки тому, що першовідкривачі любили науково-фантастичні оповідання Івана Єфремова.

Кіровоград також можна відкривати «на кінчику пера». Для цього варто лиш краєм ока глянути, щó писали про наше місто літератори, письменники, поети, драматурги і просто графомани, базграчі та перодряпи.

Ніде правди діти, а сильніше, ніж свої діти, рідне місто не спроможний полюбити ніхто. Так, і наш земляк Юрій Яновський (1902 – 1954) створив, напевне, найкрасивіший, найромантичніший і найзначніший літературний образ Надінгулля, змалювавши охоплений громадянською війною Єлизаветград у повісті «Байгород» (1927). І я навіть не знаю, щó має більше значення в ній: неоромантичний герой із сервантесівським прізвищем Кіхана, сценарій «бойовика», за яким розгорталося протистояння городян із загонами Маруськи Никифорової, чи саме містечко, сховане за наймилозвучнішою із можливих назв Кіровограда.

 

Але найбільш загадковими (і в той же час найбільш розтиражованими) слід вважати стосунки реального Кіровограда і смердючого Скотопригоньєвська, яким світову літературу облагородив Федір Достоєвський зі своїми «Братами Карамазовими» (1880). Справа в тім, що низка місцевих краєзнавців (напр., В. Чернецький, В. Смотренко) вважає, що дрімучі та непролазні вулички згаданого вище С-пригоньєвська списані не тільки зі Старої Русси, де в той час мешкав Достоєвський, а і з Єлизаветграда, розповідями про який Федора Михайловича розважав молодший брат Андрій, що служив тут архітектором у 1849 – 1858 рр. (Байка про те, що перші сторінки роману Достоєвський-старший написав, сидячи в номерах «Пасажу», де зараз обласний худмузей, – всього лишень красива і жахливо надумана легенда.)

Відзначили наше місто своєю увагою і два великі жартівники: киянин Ілля Еренбурґ і розстріляний у карельському Сандармосі Микола Куліш. Перший – автор сатиричного роману про «Незвичайні пригоди Хуліо Хуреніто» (1922), події в одному з 33-х розділів котрого відбуваються у пореволюційному Єлизаветграді, багатому на дурниці воєнного часу і звичайнісіньку провінційну тупість. Другий два місяці у 1925 р. редагував зинов’євську газету «Червоний шлях», плодом чого стала комедія на кіровоградському ґрунті «Хулій Хурина» (1926), постмодерністськи зав’язана на еренбуржиному творінні, але із цілковито незалежним сюжетом… Ну, не дуже сподобалося Кулішеві сугоклійне Надінгулля!.. Ну, обізвав він наш Кіровоград «любою […], кізячно-болотяною провінцією»! Але ж це майже ніжно, і (що найприкріше) було недалеко від істини.

Місто у Другій світовій закарбували інші два не менш гучні імені. Олесь Гончар згадує про Кіровоград і його околиці у своїй трилогії «Прапороносці» (1946 – 1948) – ходив тут походами, визволяв зі своїм батальйоном. Ну, а повість «Дожити до світанку» (1972) білоруського класика Василя Бикова взагалі розповідає про тяжке поранення письменника під Великою Северинкою і його «документальні» смерть та воскресіння.

Ну, і як же не згадати про книгу спогадів бобринчанина Льва Троцького «Моє життя» (1930): «Жодна столиця світу – ані Париж, ані Нью-Йорк – не справила на мене згодом такого враження, як Єлизаветград, із його тротуарами, зеленими дахами, балконами, крамницями, городовими і червоними кулями на ниточках. Протягом кількох годин я із широко розплющеними очима дивився в обличчя цивілізації,» – писано за десять років до льодоруба Меркадера…

 

Богдан Стасюк, журнал “Ланруж”

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

RSS музеї україни

  • РОСІЯ ТА ПРОРОСІЙСЬКІ СИЛИ ЗАСТОСОВУЮТЬ ВСІ МОЖЛИВОСТІ ЗАДЛЯ НЕПРИЙНЯТТЯ МОВНОГО ЗАКОНУ.
      Вже завтра Верховна Рада продовжить розглядати мовний законопроект. За минулий тиждень будо розглянути лише 489 правок, а це в свою чергу ставить під загрозу прийняття мовного законопроекту. Ми бачимо шалений тиск проросійських сил, зокрема представників Опозиційного блоку, групи позафракційних депутатів. Також є не зовсім зрозумілою позиція депутатів проу […]
  • Конкурси Мінкульту: майстер-клас гри в наперстки
    «Розгул демократії» в Пирогові – як там обирали членів конкурсної комісії від колективу. Багато хто з моїх співвітчизників пам’ятає забаву, яка побутувала у дев’яності роки минулого  століття: людними місцями мандрували трупи так званих «наперсточників». Крутили три наперстки, під одним з яких була кулька. Задача була вгадати, під яким наперстком куля, щоб о […]
  • Інтерактивна освітньо-пізнавальна зустріч «Хто я? Людина!»
    16 березня о 10:00 та 13:00 годині до Мелітопольського міського краєзнавчого музею на чергове заняття в рамках інтерактивної освітньо-виховної програми «Музейний вихідний» завітали маленькі гості, щоб дізнатися про цікавий та ще малодосліджений ними організм людини. На інтерактивній освітньо-пізнавальній зустрічі «Хто я? Людина!»  юні пізнайлики завдяки наук […]
  • Дивовижні витинанки Галини Дудар
    Тернополянка Галина Дудар – учасниця всеукраїнських конкурсів, обласних і міжнародних виставок майстрів декоративно-прикладного мистецтва. Вона робит ь витинанки й ляльки-мотанки. Народна майстриня з Тернополя, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, вчитель-методист Галина Дудар з великою любов’ю творить витинанки. Каже, що до цього м […]
  • У Хмельницькому презентували виставку картин старовинного Кам’янця
    Автором представленої колекції є художник із Кам’янця-Подільського Микола Панасюк. В обласному центрі відкрили нову мистецьку виставку живопису та графіки. Вчора у музеї історії міста Хмельницький презентували «Кам’янецькі чари» відомого митця, члена Національної спілки художників Миколи Панасюка. До експозиції увійшло 37 робіт різних років, виконаних у техн […]

Архіви

лік

упк - HotLog HotLog всі- HotLog
%d блогерам подобається це: